Діастолічний тискважливий показник здоров'я - допомога жінкам

диастолическое давлениеАртеріальний тиск складається з двох показників: верхнього або систолічного і нижнього або діастолічного тиску. Обидва показники важливі, але їх зміни говорять про різні порушення. Саме тому не всім хворим з високим артеріальним давлениемВысокое артеріальний тиск – одна з найбільш частих патологійВысокое артериальное давление – одна из самых частых патологий підходять ті чи інші ліки.


alt

Що таке артеріальний тиск

Артеріальний тиск – це загальний тиск в артеріях, яке в різних кровоносних судинах буває різною: чим ближче посудину розташований до серця і ширше його діаметр, тим вище артеріальний тиск. Стандартне вимірювання артеріального тиску на руці говорить про те, який тиск в плечовій артерії в нормі воно дорівнює 120/80 міліметрів ртутного стовпа. Перша цифра артеріального тиску вказує систолічний тиск, тобто максимальний тиск в артеріях в момент, коли серце знаходиться в систолі, тобто стискається і виштовхує кров у кровоносні судини. Величина систолічного тиску безпосередньо залежить від частоти і сили серцевих скорочень і тому його іноді називають «сердечним». Чим частіше б'ється серце, тим вище систолічний тиск в артеріях.


 

Друга або нижня цифра артеріального тиску вказує на діастолічний тиск, тобто показує мінімальний тиск в артеріях під час діастоли (в момент розслаблення серцевого м'яза). Показники діастолічного тиску залежать від опору периферичних артерій.


 

Висота нижнього тиску в основному визначається ступенем прохідності системи дрібних артерій, частотою пульсацій і еластичними властивостями стінок артерій. Чим більше в них опір стінок, вище частота серцевих скорочень і нижче еластичне опір стінок великих артерій, тим вище показник діастолічного тиску.

По мірі просування крові по артеріях тиск спадає, і тиск у капілярах (дрібних кровоносних судинах) вже майже не залежить від сили серцевого викиду. На тонус м'язів стінок артерій впливає стан нирок. Нирки виділяють біологічно активна речовина ренін, який підвищує м'язовий тонус кровоносних судин, відповідно, і діастолічний тиск. Тому діастолічний тиск часто називають «нирковим».

alt

Систолічний і діастолічний тиск

Показник артеріального тиску (АТ) складається з двох цифр – верхній і нижній. Верхня цифра відображає величину систолічного тиску, який залежить від сили скорочення серцевого м'яза (міокарда) під час систоли (стиснення міокарда). Величина систолічного тиску безпосередньо залежить від частоти і сили серцевих скорочень і тому його іноді називають «сердечним». Чим частіше б'ється серце, тим вище систолічний тиск в артеріях.

Викинутий за одну систолу в кровоносну систему об'єм крові швидко просувається і досягає дрібних судин. Стінки судин чинять опір просування крові, і чим це опір більше (воно залежить від ступеня еластичності стінок судин), тим вище нижнє або діастолічний тиск, який відповідає фазі розслаблення міокарда – діастолі. Діастолічний артеріальний тиск визначається також ступенем прохідності системи дрібних артерій і частотою серцевих скорочень.


 

Нормою вважається АТ від 100/65 до 139/89 мм рт. ст. Але для багатьох людей характерно ПЕКЛО злегка нижче або вище цієї норми.


 

При цьому, чим молодша людина, тим нижче його нормальний АТ. У літньому віці тиск трохи підвищується – і це також є фізіологічною нормою. Норма діастолічного тиску також індивідуальна, тим не менш, значна її перевищення може говорити про початок артеріальної гіпертензії. В середньому віці діастолічний тиск зазвичай буває 65-80 мм рт. ст., а після 50 років – 80-89 мм рт. ст. Рівень нижнього тиску в нормі коливається в межах 65±10 мм рт. ст. якщо ПЕКЛО зрідка підвищується або знижується, це зазвичай ні про що не говорить, мають значення тільки стабільно змінені показники, так як тиск може змінюватися, наприклад залежно від емоційних навантажень, температури навколишнього середовища (при високій температурі артерії розширюються і ПЕКЛО знижуються і навпаки), фізичних навантажень (при важкій роботі частішає серцебиття і підвищується систолічний тиск) і так далі.

Діастолічний тиск людини також можуть змінюватися під впливом різних чинників: чим більше опір стінок (вище еластичні властивості стінок), вища частота серцевих скорочень, тим вище показник діастолічного тиску.

alt

Яке діастолічний тиск повинен бути в нормі

В нормі у кожної людини своє нормальне артеріальний тиск, який може бути трохи вище або нижче стандартного. Але є певні межі, при виході за які артеріальний тиск вважається вже підвищеним або зниженим. Так, стабільне підвищення артеріального тиску до 140/90 міліметрів ртутного стовпа вважається вже небезпечним і говорить про можливість початку артеріальної гіпертензії. Нижня межа норми не повинна перевищувати показника 90/60 міліметрів ртутного стовпа. Іноді змінюється один якийсь показник, а другий залишається в межах норми. У цьому випадку орієнтуються на змінений показник. У здорових людей рівень діастолічного тиску коливається в межах 65±10 міліметрів ртутного стовпа. В середньому віці найбільш часто діастолічний тиск буває 70 - 80 міліметрів ртутного стовпа, а після 50 років – 80-89 міліметрів ртутного стовпа.

Одиничний підйом або зниження артеріального тиску ні про що не говорить, мають значення тільки стабільно змінені показники, так як артеріальний тиск може змінюватися, наприклад залежно від стресів, температури навколишнього середовища (при високій температурі артерії розширюються і артеріальний тиск знижується і навпаки), фізичних навантажень (при важкій роботі частішає серцебиття і підвищується систолічний тиск).

alt

Підвищений діастолічний артеріальний тиск

Причини підвищення діастолічного тиску можуть бути різними. Але найчастіше діастолічний тиск підвищується при захворюваннях нирок, надниркових залоз і щитовидної залози, тобто є ознакою симптоматичної артеріальної гіпертензії. Відбувається це тому, що на м'язовий тонус стінок артерій впливає стан нирок. Нирки виділяють біологічно активна речовина ренін, який підвищує м'язовий тонус кровоносних судин, відповідно, і діастолічний тиск. Тому діастолічний тиск часто називають «нирковим».

При пухлинах надниркових залоз або гіпофіза тканина пухлини може продукувати гормони, наприклад, адреналін, який підвищує АТ, як систолічний, так і діастолічний. Гормони щитовидної залози також сприяють підвищенню систолічного і діастолічного тиску.

Про ступінь підвищення діастолічного тиску можна судити тільки по його зіставленню з систолічним тиском. Про їх відповідність говорить пульсовий тиск – показник, рівний різниці показників систолічного і діастолічного АТ. У нормі пульсовий тиск повинен бути близько 40 мм рт. ст. При підвищенні систолічного АТ (якщо діастолічний в нормі) пульсовий АТ росте, в цьому випадку думають про серцево-судинної патології. У разі зменшення пульсового тиску підвищується і діастолічний тиск – це більш характерно для захворювань нирок.


 

Якщо діастолічний тиск стабільно вище 90 мм рт. ст., то значно підвищується ризик розвитку ускладнень, наприклад, інсульту або інфаркту міокарда.


 

Нижня тиск менше 90 мм рт. ст. вважається нормою, 90-105 мм рт. ст. – може бути ознакою початкової стадії артеріальної гіпертензії, 106-115 мм рт. ст. – середнього ступеня артеріальної гіпертензії, вище 115 мм рт. ст. – важкої, а вище 130 мм рт. ст. – про злоякісної артеріальної гіпертензії.

Прогресування артеріальної гіпертензії з тенденцією постійного підвищення діастолічного тиску на 5 мм рт. ст. майже на 30% підвищується ризик інсульту і на 20% - інфаркту міокарда.

alt

Про що свідчить зміна діастолічного тиску

Наскільки підвищений діастолічний тиск можна судити тільки по його поєднанню з систолічним або верхнім тиском. Про їх відповідність говорить ще один показник - пульсовий артеріальний тиск, який визначається шляхом вирахування з показників систолічного артеріального тиску показників діастолічного артеріального тиску. У нормі пульсовий тиск повинен бути близько 40 міліметрів ртутного стовпа. При підвищенні систолічного артеріального тиску (якщо діастолічний в нормі) пульсовий артеріальний тиск зростає, в цьому випадку варто пошукати патологію органів кровообігу.

Якщо пульсовий тиск зменшується, то це свідчить про підвищення діастолічного тиску, при якому патологію треба буде пошукати з боку нирок. Але це, безумовно, загальні висновки, на практиці все набагато складніше, так як на діастолічний артеріальний тиск чинять вплив не тільки нирки, але і інші органи і системи.

Якщо артеріальний тиск стабільно вище 140/90 міліметрів ртутного стовпа, то значно підвищується ризик таких ускладнень, як інсульт та інфаркт міокарда. Якщо діастолічний артеріальний тиск менше 90 міліметрів ртутного стовпа - це нормальний артеріальний тиск, показники 90 - 105 міліметрів ртутного стовпа говорять про початок артеріальної гіпертензії, 106-115 міліметрів ртутного стовпа – про середній ступені артеріальної гіпертензії, 115 міліметрів ртутного стовпа – про важку, а вище 130 міліметрів ртутного стовпа – про злоякісної артеріальної гіпертензії. Злоякісна артеріальна гіпертензія повинна бути підтверджена станом кровоносних судин в області очного дна (артерії звужені і покручені, вени розширені).

При постійному підвищення нижнього артеріального тиску на 5 міліметрів ртутного стовпа на третину підвищується ризик інсульту і на п'яту частину - інфаркту міокарда. Якщо ж діастолічний артеріальний тиск підвищується на 10 міліметрів ртутного стовпа і більше, то ризик ще більше збільшується.

Діастолічний тиск є важливим показником, за яким ставиться діагноз артеріальної гіпертензії.


Читати далі - Низька



Додати коментар
Ваше Ім'я:   Ваш E-Mail:  


Введіть слово "жінка" без кавичок

Відповідь:
© http://kafedam.pp.ua 2019