Діагностика захворювань печінки
Відповідно до найдавнішого індійського вчення – аюрведі, лікування будь-якої хвороби потрібно починати з діагностики печінки. Здорова печінка – джерело здоров\’я всього організму. При порушенні функцій печінки, шкідливі речовини можуть накопичуватися, перетворюватися в жир в клітинах печінки, порушенням її функції. Оскільки в її тканинах відсутні нервові закінчення, навіть хвора печінка може не боліти. Тому важливо вчасно проводити профілактику і серйозно поставитися до діагностики захворювань печінки.
Діагностика захворювань печінки повинна включати в себе:
- Лабораторну діагностику – визначення біохімічних показників (печінкові проби) білірубіну, ферментів, маркерів вірусів гепатитів, альбуміну, імунологічні тести, молекулярну діагностику, стеатоскрины та ін.
- Променеву діагностику – рентгенологічні дослідження, магнітно-резонансну (МРТ) і комп\’ютерну (КТ) томографію.
- Ультразвукову діагностику – оцінку стану органу і визначення його якісних показників.
- Диференціальну діагностику – визначення зовнішніх проявів хвороби, оцінку загального стану пацієнта, аналіз калу, сечі і т. д.
- Лапароскопію, яку застосовують за суворими показаннями – при жовтяниці, асцитах, раку, туберкульозному перитоніті, фіброзі та ін.
Лабораторна діагностика захворювань печінки
Лабораторна діагностика дає можливість визначити функціональний стан печінки, підтвердити або спростувати наявність патологій, виявити ступінь їх серйозності.
Включає в себе наступні дослідження:
- Визначення активності ферментів у клітинах печінки – ензимів (лактатдегідрогенази, амінотрансферази, глутаматдегидрогеназы та інших), які беруть участь у різноманітних хімічних реакціях. Энзимодиагностика відіграє важливу роль при патологіях, які не супроводжуються жовтяницею – лікарських патологій, хронічних хворобах.
- Оцінку рівня білірубіну в крові. Ця речовина бере участь в процесах розщеплення жирів в печінці. Норма – 3,4 – 20,5 мкмоль/л. Зростання білірубіну свідчить про порушення відтоку і накопичення жовчі.
- Виявлення кількості альбуміну в крові. Рівень альбуміну відображає здатність печінки виробляти білки, утримує осмотичний тиск крові. У нормі її має бути 35 – 50 г/л. Зниження його рівня свідчить про наявність серйозних уражень печінки.
- Визначення згортання крові. Її порушення спостерігаються при гострих і хронічних захворюваннях печінки.
- Оцінку рівня холінестерази, активність якої падає при ураженні клітин печінки.
- Виявлення відхилень у вуглеводному (проба навантаження галактозою) та жировому обміні (визначається холестерин, фосфоліпіди, ліпопротеїди) печінки.
Дані в таблиці (норми активності ферментів у крові) допоможуть вам розшифрувати результати аналізу:
№ п/п | Назва ферменту | Норма для чоловіка | Норма для жінки | Коли зустрічаються відхилення від норми |
1 | Аланінамінотрансфераза – АЛТ, АлАТ | 10-40 Од/л | 12-32 Од/л | Підвищується при біліарному цирозі, гострих гепатитах, при прийомі гепатотоксичних препаратів |
2 | Аспартатамінотрансфераза – АСТ, Алт | 15-31 Од/л | 20-40 Од/л | Зростає при некрозу печінкових клітин (чим вище активність, тим більше пошкодження гепатоцитів (печінкових клітин) |
3 | Лактатдегідрогеназа – ЛДГ | 140-350 Од/л. | Підвищення деяких видів даного ферменту спостерігається при жовчнокам\’яної хвороби, зараження гепатитами, запальних процесах, розладах | |
4 | Лужна фосфатаза – ЛФ | 30-90 Од/л ( у підлітків може досягати 400 од/л, у вагітних жінок – до 250 од/л) | Зростає при обтураційній жовтяниці в 10 і більше разів | |
5 | Глутаматдегидрогеназа-ГлДГ | У нормі зустрічається в невеликих кількостях | Підвищення активності допомагає розпізнати стадії ураження і вважається ознакою дистрофічних процесів | |
6 | Сорбитолдегидрогеназа – СДГ | 0,4 Од/л | Збільшується в десятки разів при всіх видах гострого гепатиту, стеатогепатит | |
7 | ?-глутамілтрансфераза | 250-1800 нмоль/л*с | 167-1100 нмоль/с*л | У новонароджених дітей активність даного ферменту в 5-10 разів вище. Активність підвищується при патологіях печінки і жовчовивідних шляхів, цукровому діабеті. |
8 | Фруктозо-монофосфат-альдолаза – ФМФА | В нормі міститься в мінімальних кількостях | Використовують для діагностики гострого інфекційного гепатиту, токсичних отруєнь |
Променева діагностика захворювань печінки
Променева діагностика є важливою частиною комплексного дослідження патології печінки. Поширеними і об\’єктивними методами променевої діагностики є магнітно-резонансна та комп\’ютерна томографія.
Магнітно-резонансна томографія (МРТ) допомагає побачити внутрішні і зовнішні жовчні протоки, зрізи печінки з хорошим виділенням вен і артерій. Важливий метод дослідження вогнищевих уражень печінки.
Комп\’ютерна томографія (КТ) широко використовується для діагностики стану печінки. Застосовується багатофазних дослідження. З його допомогою виявляють і характеризують ураження печінки, з подальшим встановленням діагнозу та призначення лікування.
Рентгенологічні дослідження в медицині застосовуються давно. Вони допомагають виявити зміни в розмірах і контурах печінки, визначити характер патології, обструкцію кровоносних судин і жовчних проток.
Ультразвукова діагностика захворювань печінки
Ультразвукова діагностика (УЗД) печінки та жовчовивідних шляхів – простий, доступний і швидкий метод. Виявляє зміни в тканинах печінки, її структурі та формі, новоутворення.
Показаннями до УЗД печінки є:
- травми черевної порожнини
- підозри на доброякісні або злоякісні новоутворення печінки (при наявності даних інших методів діагностики)
- при підозрі на абсцес печінки
- результати аналізів, які свідчать про ураження печінки
- підозра на наявність паразитів
- гінекологічні захворювання (особливо при підборі гормональної терапії)
- діагностика кількості і локалізації метастазів
- контроль над перебігом хвороби та її лікування
- періодичний профілактичний огляд.
УЗД печінки краще робити натщесерце (не їсти перед процедурою 5-10 годин). Кілька днів до обстеження потрібно дотримуватися дієти, уникаючи продуктів, що викликають підвищене газоутворення в кишечнику (горох, квасоля, капуста, молоко та інші).
При ультразвуковому дослідженні печінки діагностуються такі захворювання, як гострий і хронічний гепатити, цироз, кісти і метастази, гепатома (злоякісне утворення в печінці) та інші хвороби.
Диференціальна діагностика захворювань печінки
Диференціальна діагностика полягає у встановленні єдино правильного діагнозу і допомагає уникнути неякісної терапії та її наслідків.
Диференціальна діагностика включає в себе виявлення скарг пацієнта і симптомів хвороби, детальний об\’єктивний огляд пацієнта, лабораторні методи діагностики, інструментальні методи діагностики.
Симптомами захворювань печінки є:
- біль, чутливість в області правого підребер\’я тупого, неинтенсивного характеру, іноді відчувається тяжкість.
- зміни стану шкіри – блідість, кровотечі, пігментація і судинні зірочки.
- пожовтіння шкірних покривів і слизових оболонок – характерний симптом, пов\’язаний з підвищеним кількістю білірубіну.
Даний вид дослідження дозволяє поставити точний діагноз. Існують навіть спеціальні комп\’ютерні програми для диференціальної діагностики.
Для повноти діагностичної картини, краще одночасно проводити обстеження жовчного міхура, підшлункової залози і жовчовивідних шляхів. Так як ці органи тісно пов\’язані між собою, до їх обстеження потрібно підходити комплексно.
Діагностика захворювань печінки у дітей
За статистичними даними серед 2500 новонароджених зустрічається у 1 печінкова патологія. Дуже важливо вчасно і правильно провести діагностику, щоб уникнути подальшого важкого перебігу хвороби. І краще, щоб діагностика ця була ранньою для подальшої корекції вигодовування, режиму і методів лікування. Чим раніше буде виявлена патологія у дитини, тим більше шансів буде її вилікувати.
Частими причинами складних захворювань печінки в дитячому віці є гепатити вірусного або невизначеного походження, холестатические порушення (недостатність жовчних проток, холестаз, згущення жовчі), деякі вірусні та інфекційні захворювання (краснуха, токсоплазмоз, цитомегаловірус, вірус герпесу і ін).
Причинами можуть служити деякі спадкові хвороби (складні порушення обміну речовин, цукровий діабет) і негативний вплив на організм певних лікарських препаратів, інтоксикації.
Головними симптомами таких захворювань можуть бути:
- тривала жовтяниця з супутнім безбарвним стільцем
- збільшення печінки (іноді єдиний небезпечна ознака)
- збільшення селезінки (виникає пізніше, коли хвороба вже прогресує)
- асцит – скупчення рідини в черевній порожнині (ознака важкого ускладнення)
Несвоєчасна діагностика таких патологій у дітей призводить до загибелі гепатоцитів – печінкових клітин, в результаті чого може розвинутися печінкова недостатність, яка впливає на функціонування всіх органів і призводить до загибелі дитини.
Профілактика захворювань печінки
Будь-яке захворювання краще попередити, ніж лікувати. Що потрібно робити, щоб зберегти здоров\’я печінки?
- Уникати алкоголю. Він небезпечний для печінки в будь-якій кількості, незалежно від дози.
- Виключити або знизити до мінімуму споживання жиру.
В Росії були проведені серйозні дослідження на людях, які не вживають алкоголь. Виявилося, що у кожної третьої непитущою жінки є жирове переродження печінки.
Якщо людина виключить алкоголь і жирну їжу, то за 3 місяці може повністю відновити свою маленьку «лабораторію», в якій щохвилини відбуваються мільйони життєво-важливих хімічних реакцій і знешкоджується від токсинів десятки літрів крові.
- Обмежити прийом гепатотоксичних лікарських препаратів парацетамолу, анаболічних стероїдів, диклофенаку, німесуліду, деяких видів антибіотиків, оральних контрацептивів. Гепатотоксичність препаратів в рази підвищує куріння та вживання алкоголю.
- Дотримувати правильний режим харчування. Овочі, фрукти, білки продовжать життя не тільки печінки.
- Стежити за станом імунної системи, підвищувати імунітет.
- Обов\’язково включити в режим дня фізичні навантаження. Чим більше людина рухається, тим менше жиру накопичується в його органах.
Ліки для лікування печінки
Для підтримки нормального функціонування печінки застосовуються препарати рослинного і тваринного походження.
До засобів рослинного походження відносяться препарати з розторопшею (карсил, силімарин, легалон), артишок (хофитол) та іншими лікарськими рослинами (лів-52). Вони використовуються при лікарських і токсичних ураженнях печінки, гепатитах, холангіті, холециститі, жовчнокам\’яній хворобі. Мають жовчогінний, спазмолітичний, регенеруючий та гепатопротекторний ефект.
Препаратів тваринного походження набагато менше. Їх роблять з печінки свиней або великої рогатої худоби. Вони відновлюють функціональну активність печінки, мають гепатопротекторні та детоксикаційні властивості.
Лікарські засоби тваринного походження поділяються на:
- фосфоліпіди (есенціальні), до складу яких входять компоненти печінкових клітин (гепатоцитів). Це препарати эссливер, ессенціале форте Н, фосфоглив та інші. Вони відновлюють стінки клітин.
- амінокислоти (гептрал, орнітин), які володіють регенеруючі та детоксикаційні властивості, беруть участь в синтезі багатьох корисних речовин і розщеплюють жири, виводячи їх.
- препарати урсодезоксихолевої кислоти (урсофальк, урсосан), що розчиняють холестеринові камені, які відновлюють мембрани гепатоцитів.
Інші препарати застосовуються суто під контролем лікаря.
Дієта при хворобі печінки
Основні завдання дієти – нормалізувати пошкоджені функції, відновити обмінні процеси, запобігти закупорювання судин і прогресування хвороби.
Які продукти потрібно використовувати?
- Нежирні молочні продукти – сир, молоко. Сметану і вершки краще виключити. Вершкове масло до 30 г на день.
- Овочі можна все, крім томатів, зелень – крім щавлю і шпинату. Дуже корисний часник (половина зубчики).
- Хліб – лише з борошна грубого помелу, черствий. Свіжу випічку і хлібобулочні вироби виключаємо.
- Крупи (гречка, вівсянка). Вони допомагають виводити жир з печінки.
- Овочеві та молочні супи. М\’ясний бульйон виключаємо.
- Хурма сприяє виведенню токсинів з організму (містить корисну глюкозу).
- Риба і м\’ясо, приготовані на пару (нежирних сортів).
- Яйця, бажано тільки білок (не більше 3-х на тиждень).
- Яблука. Вони містять пектин, який виводить частину жиру, холестерину, токсичних речовин.
- З напоїв – несолодкі соки, неміцний чай і кава, відвар шипшини.
Печінка потребує захисту, очищення та періодичної діагностики. Це унікальний орган, і його треба любити. Чи вмієте ви піклуватися про неї?
Більш детально про печінці та її функції дивіться у відео.
Поділіться своїм досвідом проходження діагностики печінки в коментарях внизу сторінки.
Автор: Сергій Батів