Вчимо дитину прибирати без шуму і заперечень


Якщо Ви проявіть терпіння і дочекаєтеся відповідного моменту, то малюк буде з радістю виконувати будь-які Ваші доручення


Часто батьки неусвідомлено прищеплюють дитині нелюбов або навіть огиду до простого заняття, яке так необхідно кожній людині. Набагато простіше навчитися прибирати за собою в ранньому віці, але, іноді, неохайність вже зрілої людини пояснюється саме помилками батьків. Так, Ваша дитина також може залишитися нечупарою на все життя саме з-за Ваших помилок. Тому, перш ніж кричати на дитину або набирати в мережі оголошення типу шукаю домробітницю в Москві, прислухайтеся до цих рекомендацій фахівців.

Вам потрібно не тільки прищеплювати їй любов до цього заняття з самого раннього віку, але і постаратися врахувати, що для будь-якої дитини прибирання, як і будь-яке інше вельми корисне заняття - це всього лише гра. Виходячи з цього твердження, ми з Вами спробуємо сформулювати основні «не можна» для того, щоб Ви не допускали найголовніших помилок, прищеплюючи своєму малюкові таке корисне якість, як акуратність.

Отже, всі діти люблять грати, і у грі під назвою «щоденне прибирання» повинно бути також, як і в інших іграх максимум радості, мінімум обов'язків та жодних покарань.

Важливо сформувати у дитини бажання займатися цією справою щодня, тоді воно увійде в звичку.

Починати формувати корисну звичку можна з віку 1 рік. У цьому віці дитина з радістю і без капризів відгукується на Ваші прохання принести йому якусь іграшку або річ.

До двох років малюк починає проявляти характер і вередувати, а трирічний може зовсім закотити істерику і почати чинити опір будь-яким Вашим проханням, якщо вони припадуть йому не по душі. Таким чином, чим раніше Ви почнете прищеплювати дитині почуття відповідальності, тим простіше Вам буде навчити його прибирати за собою.

Також, привчаючи дитину прибирати, не слід забувати і про індивідуальні вікові особливості, які не дозволяють малюкові робити відразу і все, що Ви хочете. Тобто, не всі діти здатні самостійно оцінити масштаби катастрофи», а тим більше відразу придумати, що і куди покласти. Тому, чим більше гора іграшок, тим страшніше малюкові до неї підійти. Тим завдання здається йому більш нереальним для виконання. Тому Вам потрібно заохотити дитину, придумати для нього цікаве розвага або навіть допомогти йому на першому етапі з прибиранням.

У будь-якому випадку, навіть якщо дитина навідріз відмовився робити що-небудь, Вам не варто застосовувати такі методи:
  • Лаяти дитину за те, що він щось не туди поклав
  • Змушувати складати відразу кілька видів речей у різні місця
  • Недбало закидати дитячі іграшки всі стосом в одну коробку
  • Розкидати по кімнаті свої речі
  • Ігнорувати прохання дитини Вам допомогти
  • Прибирати все самостійно замість дитини
  • Карати за непідкорення Вашими проханнями прибрати в кімнаті
  • Ставити дитині ультиматум чи позбавляти якого-небудь розваги
  • Якщо Ви проявіть терпіння і дочекаєтеся відповідного моменту, а також вибрати хорошу стратегію, то малюк буде з радістю виконувати будь-які Ваші доручення.

    Звичайно, спочатку, ні про яку самостійність мова не йде. Не чекайте, що дитина через тиждень почне сам прибирати іграшки щодня. Може знадобитися місяць, а то й два, щоб остаточно сформувати звичку. Але, якщо Ви терпляче день у день будете м'яко і наполегливо давати зрозуміти дитині, що Ви не відступите, що цю гру ми будемо грати кожен день і що іншого варіанту, окрім як скласти іграшки, у нього просто немає, то, в результаті, Ви отримаєте результат. Головне не викликати у малюка зворотної реакції.



    Додати коментар
    Ваше Ім'я:   Ваш E-Mail:  


    Введіть слово "життя" без кавичок

    Відповідь:
    © http://kafedam.pp.ua 2019