Китайський календар – допомога жінкам

китайский календарьУ сучасному світі, стан якого найкраще описується терміном «глобалізація», все менше залишається країн і все менше залишається культур, які можуть похвалитися чим-небудь по-справжньому оригінальним, дійсно неповторним і притаманним лише їм. Вже давним-давно світ живе по належному європейської цивілізації григоріанським календарем і для тих, що живуть нині поколінь це є природним, вони й не пам\’ятають ніяких інших календарів. В черговий раз свою унікальність проявляє китайська культура – хоча офіційно в Китаї діє все той же григоріанський календар, проте паралельно з ним існує і древній національний календар, добре відомий і за межами країни. Більш того, китайський календар є взаємодіючим комплексом різних календарних систем: місячного, сонячно-місячного і циклічного.

Китайський календар - допомога жінкам

Історія розвитку китайського календаря

Китайський календар, одне з найяскравіших проявів неповторності китайської цивілізації, є чи не найдавнішим на планеті, поряд з астрономічно-календарними системами Межиріччя, Єгипту, Індії. Інформація про астрономічних спостереженнях китайських вчених за небесними явищами відноситься до періоду більш ніж 4 тисячі років тому. Про перших «календарях» (іменувати їх так можна лише умовно) джерела повідомляють вже відносно початку другого тисячоліття до нашої ери, а перші справжні календарі Китаю можна з певною часткою впевненості віднести до середини цього ж, другого тисячоліття. А на рубежі другого і першого тисячоліття до нашої ери розвиток китайського календаря вже набуло зрілі форми: місцевим «фахівцям вдалося встановити, що астрономічний рік становить 365 днів і ще чверть доби: це вдалося здійснити завдяки спостереженням за місяцем (тривалість місячного місяця була визначена в 29 з половиною днів) і за сонцем. Саме ця подвійність і обумовила подальший поділ календарно-астрономічних досліджень китайських вчених, завдяки чому з\’явилася й донині існує місячно-сонячна подвійність національного календаря.

У стародавньому китайському місячно-сонячно календарі (Чжуань-сюй) рік ділився на 12 місяців, тривалість яких поперемінно становила по 29 і 30 днів, що в сумі давало тривалість 354 дні. Для приведення календаря у відповідність із астрономічними роком сім разів за 19 років в рік вставлявся додатковий, 13 місяць., таким чином виходив високосний рік. При цьому місяці не мали власних назв і ділилися просто за порядковими номерами. Що стосується стародавнього календаря, визначав порядок і строки сільськогосподарських робіт, то за нього рік був розділений на 24 сільськогосподарських сезону, що не залежать від вже існуючих місяців. Надалі, на рубежі нашої ери, працями багатьох видатних астрономів китайський календар продовжував розвиватися, в основному в напрямі уточнення істинній тривалості місячного місяця і сонячного року, а також шляхом виправлення неточностей в існуючих версіях календаря.

Китайський календар - допомога жінкам

Китайський календар: місячний і місячно-сонячний

Пов\’язані з небесними світилами китайські календарні системи різняться по своєму практичному призначенню. Місячно-сонячний календар (СЯ) призначений в першу чергу для традиційно-містичного співвідношень небесних подій і подій на землі: з його допомогою китайці визначають сприятливі і несприятливі дні для тих чи інших важливих подій: наречення ім\’ям новонародженого, відкриття підприємства, початок подорожі і так далі. Певною мірою місячно-сонячний календар виконує деякі функції китайського гороскопу і пов\’язаний з ним. У той же час місячний календар здавна був пов\’язаний з проведенням сільськогосподарських робіт, чим і обумовлені його довговічність і зберігається до цих пір популярність. Саме з допомогою місячного календаря і визначаються традиційні китайські народні свята. Саме завдяки цим календарем у Китаї «народний» новий рік (іменований Святом весни), що настає в перший молодик після входження сонця в сузір\’я Водолія, що не може відбутися раніше 21 січня і пізніше 19 лютого. Точно так само і інші періоди за місячним календарем, яких в цілому налічується, як і в давнину, 24, носять назви, безпосередньо пов\’язані з кліматичними і сільськогосподарськими прикметами. Так, наприклад, сезон з 5 (або 6) березня по 20 (21) березня іменується «Пробудження комах», час з 7-8 червня по 21-22 червня називають «Колосіння хлібів», а відрізок від 23-24 вересня по 8-9 жовтня носить назву «Білі роси».

Китайський календар - допомога жінкам

Китайський циклічний календар

Поряд з календарними системами, що описують і упорядковують життя всередині астрономічного року і місяця, в Китаї існує і традиційна система літочислення, так званий циклічний календар. Суть його полягає в тому, щоб структурувати час за статистичними параметрами. У Стародавньому Римі використовувався десятковий принцип (десять днів – декада), у Середньовічній Європі в ходу була тиждень з семи днів, а китайці в цьому плані звернулися до шестидесятиричному циклу. Згідно йому дні позначалися комбінацією одного з десяти знаків так званого ряду «стволів» і одного з 12 знаків ряду «гілок». Перший день циклу позначався поєднанням перших знаків обох рядів, другий — поєднанням друге знаків і так далі. У шестидесятидневных циклах виділялися своєрідні «декади». Приблизно дві тисячі років тому шестидесятиричный принцип був поширений і на літочислення. Тільки тепер «стволи» і «гілки» стали вимірюватися відповідно 10 і 12 роками. З-за того, що половина комбінацій, з незбіжних парністю, не використовується, китайський календарний цикл становить лише половину повного 120-річного циклу, тобто 60 років. За цей цикл проходять по 5 разів 12 «земних гілок», які носять назви різних міфологічних або з різних причин шанованих тварин: пацюка, бика, тигра, зайця, дракона, змії, коня, вівці, мавпи, півня, собаки, свині. Для перекладу ж року по сучасному «західному» літочисленням в китайський циклічний календар потрібно до номеру року додати число 2 397 (рік, прийнятий за початок циклічного рахунку), і отриману суму розділити на число 60.

Олександр Бабицький